Економіка

Грошово-кредитна політика 2020: поточна ситуація і стратегічні виклики

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr

17 січня 2020 р. у Національному інституті стратегічних досліджень  відбулось спільне засідання НІСД та ГО «Клуб банкірів» на тему: «Грошово-кредитна політика 2020: поточна ситуація і стратегічні виклики».

Участь у засіданні, серед інших фахівців, взяли Ярослав Жаліло, заступник директора – керівник Центру економічних і соціальних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень, доктор економічних наук, старший науковий співробітник, Людмила Мостова, Голова Ради ГО «Клуб банкірів», Валерій Геєць, директор Інституту економіки та прогнозування Національної Академії наук України, академік НАНУ, Василь Фурман, заступник Голови Ради Національного банку України, Олександр Петрик, член Ради Національного банку України.

Наукову спільноту та експертне співтовариство серед учасників засідання також представляли Сергій Кораблін, заступник директора Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України, член-кореспондент НАНУ, Борис Марков, екс-заступник Голови Правління Національного банку України, Юрій Прозоров,  президент Українського товариства фінансових аналітиків, Ігор Шумило, експерт-аналітик, та інші українські та іноземні фахівці з проблем грошово-кредитної політики.

Серед представників банківського сектору у засіданні взяли участь, зокрема, Дмитро Власов, начальник управління зв’язків з громадськістю АТ «Укрексімбанк», Ірина Гаврильчук, Голова Наглядової ради ПАТ «RwSbank», Дмитро Продан, член правління ПАТ «Банк «Український  капітал», Віталій Романчукевич, в. о. Голови Правління АКБ «Індустріалбанк», Олег Самсоненко, член Наглядової ради АТ «Комерційний індустріальний банк».

Предметом фахової дискусії на засіданні стали доповіді учасників. Зокрема, доповідь Ярослава Жаліла на тему: «Проблеми відновлення стратегічних функцій грошово-кредитної політики в Україні» була присвячена проблемам диспропорцій вартості грошей в Україні.

На думку доповідача, напрями вдосконалення грошово-кредитної політики в Україні перебувають у площині розширення функціональної спроможності банків та поглиблення взаємодії інститутів управління, від яких залежить макроекономічна стабільність. Отже, необхідне подолання інституційних перешкод для повноцінного функціонування банківської системи та ефективної грошово-кредитної політики шляхом координації діяльності головних стейкхолдерів (у першу чергу, через підвищення узгодженості фіскальної та монетарної політик), побудови сучасних механізмів трансмісії грошової пропозиції (через вплив на структуру кредитів та перегляд підходів до співвідношення банківських кредитів та бюджетних видатків), удосконалення інституційної структури банківської системи (шляхом створення мережі банків для спеціалізованого кредитування).

Фахівці Інституту економіки та прогнозування Національної Академії наук України Світлана Брус та Євген Бублик у своїй доповіді на тему «Грошово-кредитна політика 2020: стратегічні виклики» виклали власне бачення ключових викликів глобального рівня для грошово-кредитної політики в Україні, якими, зокрема, є: торговельні протистояння; умови глобальної невизначеності; від’ємні відсоткові ставки та низька інфляція на розвинених ринках; очікування згортання нетрадиційної монетарної політики в країнах «економічного ядра»; високий ризик боргової кризи в більшості країн світу. Внутрішніми викликами для грошово-кредитної політики в Україні було визначено: дисфункцію валютного таргету та облікової ставки; високий рівень концентрації ресурсів у фінансовому секторі; скорочення кредитування підприємств та «бум» споживчого кредитування; дистрофічність валютного ринку та ринку міжбанківського кредитування. Основними напрямами підвищення функціональності грошово-кредитної політики в Україні, на думку фахівців Інституту економіки та прогнозування НАНУ, є: перегляд ролі валютної політики та повноцінний валютний ринок як обов’язкова передумова політики дерегуляції та інфляційного таргетування; зміна підходу до фінансової відкритості та запровадження контролю за потоками капіталу; удосконалення макропруденційного регулювання для обмеження системного ризику, у т.ч. «буму» споживчого кредитування при зниженні відсоткових ставок; розвиток комунікаційної політики для відновлення довіри та підвищення ефективності монетарного регулювання в умовах недієвості облікової ставки; формування стратегічного підходу до цілей і пріоритетів політики розвитку фінансового сектору.

Анатолій Дробязко, завідувач відділу фінансів НДФІ ДННУ «Академія фінансового управління», у доповіді на тему «Грошово-кредитна політика 2020: поточна ситуація та стратегічні виклики» зосередив увагу на основних тенденціях активно-пасивних операцій банківської системи, що проявляються, зокрема, у зростанні гривневих вкладів та кредитів населення і юридичних осіб на тлі скорочення валютних депозитів і кредитів, погіршенні якості кредитного портфеля банків, мінливій динаміці приватних переказів фізичних осіб в Україну. Під час виступу доповідач також торкнувся питань співпраці уряду України та МВФ та місця економіки України у світовому ВВП, що не відповідає потенціалу нашої країни.

Під час обговорення доповідей учасники дискусії дійшли спільного висновку, що конструктивна критика механізму реалізації грошово-кредитної політики в Україні має супроводжуватись докладними пропозиціями щодо його вдосконалення. Їх формування має стати предметом наступних зустрічей учасників.

Коментарі відключені.