Бізнес

Як Рада експортерів захищає український бізнес за кордоном

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr

В умовах складної економічної ситуації, яка не в останню чергу пов’язана зі скороченням можливостей збуту україн­ської продукції на ринках Росії та Митного Союзу, найбільш актуальною стає допомога вітчизняним підприємствам у ди­версифікації їх експортних потоків. Чи сприяє в цьому укра­їнському бізнесу Міністерство Закордонних справ? Про це, та про інші проблеми та варіанти їх вирішення ми спілкуємось з паном Олександром Данилейком, виконавчим секретарем Ради експортерів та інвесторів при МЗС, начальником Управ­ління економічного співробітництва МЗС.

— Сьогодні дуже актуальні питання щодо експорту та відкриття нових ринків для вітчизняних ком­паній-експортерів. Яку роботу у цьому напрямку здійснює Рада експортерів та інвесторів при МЗС?

— Останнім часом ми спостерігаємо значне зростання кількості звернень від українських підприємств щодо надання дипломатичного сприяння задля виходу на зовнішні ринки. Розумі­ючи важливість такої допомоги націо­нальним виробникам, ми максимально оперативно реагуємо на їх звернення, використовуючи увесь наявний у МЗС інструментарій.

Зокрема у 2015 році було опрацьовано понад 9000 звернень ділових кіл, надано дипломатичне сприяння понад 450 українським компаніям щодо про­сування їхньої продукції на зовнішні ринки.

Чільну роль у роботі МЗС з націо­нальним бізнесом відіграє механізм консультативно-дорадчого органу при Міністерстві — Ради експортерів та інвесторів.

До складу Ради входять понад 60 представників галузевих спілок і асоціацій, провідних українських підпри­ємств та компаній, які фактично пред­ставляють увесь спектр експортоорі­єнтованих галузей економіки України (насамперед: металообробну, машинобудівну, хімічну, агропромислову, а також сферу послуг та галузь ІТ).

Одним із елементів роботи Ради є періодичне проведення її загальних та секторальних засідань, під час яких відбувається визначення стратегічних завдань у середньостроковій перспек­тиві, обговорення можливостей екс­порту продукції певної галузі та визначення перспективних закордонних ринків збуту української продукції, а також забезпечується безпосередній діалог Міністерства закордонних справ із представниками авторитетних об’єднань українського бізнесу та про­відних вітчизняних експортоорієнтованих підприємств.

Серед конкретних напрямів підтримки національних виробників у межах механізму РЕІ передбачені такі: поширення інформації про експортні можливості серед зацікавлених сторін, захист інтересів українських виробників в державних структурах за кордо­ном, особливо у разі порушення прав чи недобросовісної конкуренції, організаційне сприяння у проведенні переговорів, участі у виставках, форумах, інформування про можливості, що відкриваються на тих чи інших ринках, виставки, тендери тощо.

— Які механізми використовується для захисту інтересів українських експортерів закордоном?

— Відзначу, що МЗС та посольствами України у координації з Мінекономрозвитку на постійній основі здійснюється дослідження ринків країн перебування з метою усунення бар’єрів на шляху розширення торговельно­економічних зв’язків.

Захист інтересів забезпечується у багатосторонньому форматі. Напри­клад, цього року належним чином за­безпечено обстоювання інтересів України в рамках розгляду Органом з врегулювання суперечок СОТ справ, стороною в яких виступає Україна: DS468 «Україна — захисні заходи щодо окремих категорій легкових автомобі­лів», DS434 «Австралія — заходи щодо торговельних марок та окремих вимог щодо спрощеного пакування виробів з тютюну», DS 499 «РФ — заходи, що впливають на імпорт залізничної тех­ніки та комплектуючих до неї» та ін­ших.
Підкреслю, що опрацюванню звер­нень національних товаровиробників щодо виникнення проблемних ситуа­цій приділяється особлива увага та у абсолютній більшості випадків має місце дипломатичне сприяння з укра­їнського боку.

— Що потребується від україн­ських експортерів, щоб заручитися підтримкою Ради експортерів?

— Після впровадження цього року нового алгоритму взаємодії Міністер­ства з вітчизняним та іноземним бізне­сом з використанням механізму Ради експортерів та інвесторів, фактично кожне підприємство може звертатись до МЗС для отримання дипломатичного сприяння та розраховувати на оперативну і фахову допомогу.

Новий алгоритм розроблений із урахуванням пропозицій національно­го бізнесу та є частиною анонсованої під час загального засідання Ради Міністром закордонних справ України П.А.Клімкіним її реформи.

Її основна мета — забезпечити про­зорий, прямий і ефективний механізм допомоги українському бізнесові з боку МЗС на закордонних ринках. Головні переваги: чіткі, зрозумілі алго­ритми роботи, менша кількість перешкод в комунікації влади з бізнесом та підвищення ролі членів Ради від бізнесу.

Значна роль у діяльності реформованої Ради відводиться її Виконавчому секретаріату, який має стати єдиним центром комунікації МЗС з бізнесом. До його роботи будуть активно залуче­ні представники бізнесу, що дозволить на професійному рівні готувати аналітичні матеріали, пропозиції щодо ді­яльності  Ради, організації відповідних заходів, опрацьовувати запити ділових кіл. Як показало останнє засідання Ради, серед її членів є значна зацікавле­ність до участі в роботі такого секретаріату.

— Які ключові регіони та ринки присутності українських товарів? Чи проводиться робота, та яка саме, щодо відкриття нових ринків для українських експортерів?

— Враховуючи нагальну необхідність диверсифікації ринків збуту ві­тчизняними товаровиробниками, нами особлива увага приділяється підтримці українських підприємств у роз­ширенні експорту на перспективні ринки збуту.

З метою створення дієвого механіз­му сприяння з боку МЗС українським виробникам у виході на зовнішні ринки, залучення інвестицій в національну економіку, оптимізації взаємодії з українськими та іноземними діловими колами, МЗС створено окремий веб­сайт Ради експортерів та інвесторів (rei.mfa.gov.ua), а також офіційні сто­рінки у мережах Facebook (facebook.com/REI.MFA.Ukraine) та Twitter (twitter.com/REI MFA Ukraine).

З часу створення веб-ресурсів Ради на них було розміщено понад 200 ін­формаційних повідомлень, понад 350 звернень компаній щодо співробітни­цтва, актуальних тендерів та виставко­вих заходів, а також інформаційно­аналітичні матеріали щодо доступу до ринків зокрема ЄС, Африки, Північної та Південної Америки, а також особли­востей та рекомендацій щодо ведення бізнесу в окремих країнах.

Так, до загального засідання Ради експортерів та інвесторів 4 вересня 2015 р., МЗС було підготовлено низку інформаційно-аналітичних матеріалів з загальним оглядом перспектив про­сування продукції українського вироб­ництва на закордонні ринки, інозем­них провідних об’єднань бізнесу, які можуть спряти у пошуку партнерів за кордоном, іноземних електронних майданчиків тощо. Вся ця інформація знаходиться у відкритому доступі на веб-сайті Ради.

У питанні пріоритетних ринків для українського бізнесу, в першу чергу мова безперечно йде про європейський ринок у контексті набуття чинності Угоди про асоціацію та створенням зони вільної торгівлі з ЄС. З метою надання належного сприяння національ­ним товаровиробникам у встановленні контактів з потенційними партнерами в Європі, Представництвом України при ЄС реалізовано проект «Центр підтримки експортерів». Центр надає як консультативну — інформування та роз’яснення щодо загальних та окре­мих умов доступу на ринки ЄС, так і практичну допомогу — сприяння в пошуку партнерів, організації зустрічей тощо.

Нами опрацьовуються можливості просування вітчизняної продукції і на ринки інших регіонів, в першу чергу країн Південно-східної Азії, Близького Сходу та Африки.

Механізмом підтримки національ­ного бізнесу з нашого боку, є спільна з Мінекономрозвитку робота з форму­вання сприятливих торговельних ре­жимів, зокрема підписання відповід­них угод з країнами, які становлять для нас значний економічний інтерес. Ці угоди спрямовані на поступову ліквіда­цію торгових бар’єрів, гармонізації митних процедур і в результаті — створення зон вільної торгівлі. Мова, зо­крема іде про Канаду, Туреччину, В’єтнам.
Значні перспективи має також пер­спектива створення зони вільної торгівлі між Україною та державами Економічного співдружності країн Західної Африки та Ради співробітництва араб­ських країн Персидської затоки.

— Чи буде використовуватись інформаційний простір для пре­зентації України та українських експортерів для відкриття нових експортних можливостей?

— Безперечно. Заходи з популяри­зації експортного потенціалу нашої країни перебувають на особливому контролі МЗС. Так, лише цього року Міністерством та закордонними ди­пломатичними установами України було проведено понад 160 заходів еко­номічного спрямування, понад 5000 двосторонніх зустрічей, які мали на меті підвищити поінформованість іно­земного бізнесу про вітчизняну продукцію.

За сприяння МЗС, українські компанії взяли участь у понад 160 престижних міжнародних виставково-ярмар­кових заходах за кордоном, під час яких було підписано низку контрактів.

Хочу підкреслити, МЗС готове до активної і конструктивної співпраці з національним бізнесом, ми і надалі до­кладатимемо максимум зусиль для ефективної і оперативної підтримки вітчизняних підприємств та просуван­ня їх інтересів на зовнішніх ринках.

Коментарі відключені.