Як Рада експортерів захищає український бізнес за кордоном

В умовах складної економічної ситуації, яка не в останню чергу пов’язана зі скороченням можливостей збуту української продукції на ринках Росії та Митного Союзу, найбільш актуальною стає допомога вітчизняним підприємствам у диверсифікації їх експортних потоків. Чи сприяє в цьому українському бізнесу Міністерство Закордонних справ? Про це, та про інші проблеми та варіанти їх вирішення ми спілкуємось з паном Олександром Данилейком, виконавчим секретарем Ради експортерів та інвесторів при МЗС, начальником Управління економічного співробітництва МЗС.

— Сьогодні дуже актуальні питання щодо експорту та відкриття нових ринків для вітчизняних компаній-експортерів. Яку роботу у цьому напрямку здійснює Рада експортерів та інвесторів при МЗС?

— Останнім часом ми спостерігаємо значне зростання кількості звернень від українських підприємств щодо надання дипломатичного сприяння задля виходу на зовнішні ринки. Розуміючи важливість такої допомоги національним виробникам, ми максимально оперативно реагуємо на їх звернення, використовуючи увесь наявний у МЗС інструментарій.

Зокрема у 2015 році було опрацьовано понад 9000 звернень ділових кіл, надано дипломатичне сприяння понад 450 українським компаніям щодо просування їхньої продукції на зовнішні ринки. Чільну роль у роботі МЗС з національним бізнесом відіграє механізм консультативно-дорадчого органу при Міністерстві — Ради експортерів та інвесторів.

До складу Ради входять понад 60 представників галузевих спілок і асоціацій, провідних українських підприємств та компаній, які фактично представляють увесь спектр експортоорієнтованих галузей економіки України (насамперед: металообробну, машинобудівну, хімічну, агропромислову, а також сферу послуг та галузь ІТ).

Одним із елементів роботи Ради є періодичне проведення її загальних та секторальних засідань, під час яких відбувається визначення стратегічних завдань у середньостроковій перспективі, обговорення можливостей експорту продукції певної галузі та визначення перспективних закордонних ринків збуту української продукції, а також забезпечується безпосередній діалог Міністерства закордонних справ із представниками авторитетних об’єднань українського бізнесу та провідних вітчизняних експортоорієнтованих підприємств.

Серед конкретних напрямів підтримки національних виробників у межах механізму РЕІ передбачені такі: поширення інформації про експортні можливості серед зацікавлених сторін, захист інтересів українських виробників в державних структурах за кордоном, особливо у разі порушення прав чи недобросовісної конкуренції, організаційне сприяння у проведенні переговорів, участі у виставках, форумах, інформування про можливості, що відкриваються на тих чи інших ринках, виставки, тендери тощо.

— Які механізми використовується для захисту інтересів українських експортерів закордоном?

— Відзначу, що МЗС та посольствами України у координації з Мінекономрозвитку на постійній основі здійснюється дослідження ринків країн перебування з метою усунення бар’єрів на шляху розширення торговельно-економічних зв’язків.

Захист інтересів забезпечується у багатосторонньому форматі. Наприклад, цього року належним чином забезпечено обстоювання інтересів України в рамках розгляду Органом з врегулювання суперечок СОТ справ, стороною в яких виступає Україна: DS468 «Україна — захисні заходи щодо окремих категорій легкових автомобілів», DS434 «Австралія — заходи щодо торговельних марок та окремих вимог щодо спрощеного пакування виробів з тютюну», DS 499 «РФ — заходи, що впливають на імпорт залізничної техніки та комплектуючих до неї» та інших.

Підкреслю, що опрацюванню звернень національних товаровиробників щодо виникнення проблемних ситуацій приділяється особлива увага та у абсолютній більшості випадків має місце дипломатичне сприяння з українського боку.

— Що потребується від українських експортерів, щоб заручитися підтримкою Ради експортерів?

— Після впровадження цього року нового алгоритму взаємодії Міністерства з вітчизняним та іноземним бізнесом з використанням механізму Ради експортерів та інвесторів, фактично кожне підприємство може звертатись до МЗС для отримання дипломатичного сприяння та розраховувати на оперативну і фахову допомогу.

Новий алгоритм розроблений із урахуванням пропозицій національного бізнесу та є частиною анонсованої під час загального засідання Ради Міністром закордонних справ України П. А. Клімкіним її реформи.

Її основна мета — забезпечити прозорий, прямий і ефективний механізм допомоги українському бізнесові з боку МЗС на закордонних ринках. Головні переваги: чіткі, зрозумілі алгоритми роботи, менша кількість перешкод в комунікації влади з бізнесом та підвищення ролі членів Ради від бізнесу.

Значна роль у діяльності реформованої Ради відводиться її Виконавчому секретаріату, який має стати єдиним центром комунікації МЗС з бізнесом. До його роботи будуть активно залучені представники бізнесу, що дозволить на професійному рівні готувати аналітичні матеріали, пропозиції щодо діяльності Ради, організації відповідних заходів, опрацьовувати запити ділових кіл. Як показало останнє засідання Ради, серед її членів є значна зацікавленість до участі в роботі такого секретаріату.

— Які ключові регіони та ринки присутності українських товарів? Чи проводиться робота, та яка саме, щодо відкриття нових ринків для українських експортерів?

— Враховуючи нагальну необхідність диверсифікації ринків збуту вітчизняними товаровиробниками, нами особлива увага приділяється підтримці українських підприємств у розширенні експорту на перспективні ринки збуту.

З метою створення дієвого механізму сприяння з боку МЗС українським виробникам у виході на зовнішні ринки, залучення інвестицій в національну економіку, оптимізації взаємодії з українськими та іноземними діловими колами, МЗС створено окремий веб-сайт Ради експортерів та інвесторів (rei. mfa.gov.ua), а також офіційні сторінки у мережах Facebook (facebook. com/REI.MFA.Ukraine) та Twitter (twitter.com/REI MFA Ukraine).

З часу створення веб-ресурсів Ради на них було розміщено понад 200 інформаційних повідомлень, понад 350 звернень компаній щодо співробітництва, актуальних тендерів та виставкових заходів, а також інформаційно-аналітичні матеріали щодо доступу до ринків зокрема ЄС, Африки, Північної та Південної Америки, а також особливостей та рекомендацій щодо ведення бізнесу в окремих країнах.

Так, до загального засідання Ради експортерів та інвесторів 4 вересня 2015 р., МЗС було підготовлено низку інформаційно-аналітичних матеріалів з загальним оглядом перспектив просування продукції українського виробництва на закордонні ринки, іноземних провідних об’єднань бізнесу, які можуть спряти у пошуку партнерів за кордоном, іноземних електронних майданчиків тощо. Вся ця інформація знаходиться у відкритому доступі на веб-сайті Ради.

У питанні пріоритетних ринків для українського бізнесу, в першу чергу мова безперечно йде про європейський ринок у контексті набуття чинності Угоди про асоціацію та створенням зони вільної торгівлі з ЄС. З метою надання належного сприяння національним товаровиробникам у встановленні контактів з потенційними партнерами в Європі, Представництвом України при ЄС реалізовано проект «Центр підтримки експортерів». Центр надає як консультативну — інформування та роз’яснення щодо загальних та окремих умов доступу на ринки ЄС, так і практичну допомогу — сприяння в пошуку партнерів, організації зустрічей тощо.

Нами опрацьовуються можливості просування вітчизняної продукції і на ринки інших регіонів, в першу чергу країн Південно-східної Азії, Близького Сходу та Африки.

Механізмом підтримки національного бізнесу з нашого боку, є спільна з Мінекономрозвитку робота з формування сприятливих торговельних режимів, зокрема підписання відповідних угод з країнами, які становлять для нас значний економічний інтерес. Ці угоди спрямовані на поступову ліквідацію торгових бар’єрів, гармонізації митних процедур і в результаті — створення зон вільної торгівлі. Мова, зокрема іде про Канаду, Туреччину, В’єтнам.

Значні перспективи має також перспектива створення зони вільної торгівлі між Україною та державами Економічного співдружності країн Західної Африки та Ради співробітництва арабських країн Персидської затоки.

— Чи буде використовуватись інформаційний простір для презентації України та українських експортерів для відкриття нових експортних можливостей?

— Безперечно. Заходи з популяризації експортного потенціалу нашої країни перебувають на особливому контролі МЗС. Так, лише цього року Міністерством та закордонними дипломатичними установами України було проведено понад 160 заходів економічного спрямування, понад 5000 двосторонніх зустрічей, які мали на меті підвищити поінформованість іноземного бізнесу про вітчизняну продукцію.

За сприяння МЗС, українські компанії взяли участь у понад 160 престижних міжнародних виставково-ярмаркових заходах за кордоном, під час яких було підписано низку контрактів.

Хочу підкреслити, МЗС готове до активної і конструктивної співпраці з національним бізнесом, ми і надалі докладатимемо максимум зусиль для ефективної і оперативної підтримки вітчизняних підприємств та просування їх інтересів на зовнішніх ринках.