Україна-Туреччина. Більше Туреччини в Україні, більше України в Туреччині

Про те, наскільки успішними були відносини між Туреччиною та Україною за останні 25 років «Імідж.UA» розповідає Надзвичайний Повноважний Посол Туреччини в нашій країні – пан Йонет Дж. Тезель.

Пане Посол, які, на Вашу думку, основні віхи взаємодії між нашими країнами за 25 років?

Наші відносини з Україною перебувають на високому рівні. Фактично, у нас позаду 25 років і, як сказав кілька тижнів тому міністр закордонних справ пан Клімкін, це вже майже покоління. За цей час ми зробили багато корисного, але мали й могли зробити набагато більше. Фактично лише протягом останніх 5-6 років збільшилась рушійна сила. У 2011 році створили стратегічну Раду високого рівня. Це Рада, яка збирається кожного року на рівні голів держав та 6-7 міністрів, що їх супроводжують. Наступне засідання цієї Ради відбудеться через декілька місяців, коли Президент Ердоган приїде до Києва. Крім щорічного засідання Стратегічної Ради, також відбудуться інші зустрічі на високому рівні. Пан Парубій був у Туреччині кілька місяців тому, у листопаді. Візит Прем`ер-міністра Гройсмана до Туреччини заплановано на середину квітня.

Це – влучний момент, щоб закріпити наші відносини стратегічного партнерства. Це не пустопорожні слова, у цьому напрямку багато робиться. У нас на експертному та високому рівнях проходять регулярні зустрічі, які включають у себе різні сфери: економіка, туризм, безпека, військова промисловість, енергетика, співпраця на міжнародному рівні, дипломатична співпраця.

Між нашими країнами дуже позитивний порядок денний. Але ми все одно не задоволені кількістю результатом. Впевнені, що можемо зробити більше. Вважаю, що наші відносини дають нам великий потенціал, який ми використовуємо лише частково.

Практично ми є сусідами через Чорне море. У нас спільне бачення багатьох питань. Наші народи та наші суспільства взаємодіють і відкривають одне одного все більше. У обох наших країн однаковий стратегічний напрямок – більше інтегруватися до Європи. Ми розуміємо одне одного. Розуміємо наші виклики та проблеми. Інвестуємо та надалі будемо це робити в майбутнє України. Трансформація України – процес, який зараз триває. І звичайно це те, що ми підтримаємо. Так само, як і інші друзі України, ми сподіваємось, що все це буде просуватися швидше і з конкретними практичними результатами. Безсумнівно, що ми вас підтримуємо і з точки зору територіальної цілісності та єдності. Звичайно, ми уважно відстежуємо й Крим.

Дійсно, між нашими країнами збільшується взаємний інтерес. Ї це відчувається також на рівні культурному, історичному…

Потрібно пізнавати одне одного більше, і це саме те , що відбувається на рівні суспільства. Оскільки Україна знову відкриває свою історію та знову відбудовує свою ідентичність. Також виявляється, що і з історичної точки зору відносини з турками та османами були більш позитивними, ніж те, що підносила нам офіційна історія. Наприклад, сучасні українські історики вважають, що й союзи й дружба, й співпраця між українцями, османами та кримськими татарами були тіснішими, ніж про це говорили раніше. У минулому ми – два суспільства , що продемонстрували зрілість, щоб з історії взяти саме ідею дружби, а не ворожнечу. Приміром, мені приємно бачити, що в Україні загальне ставлення суспільства до турків позбавлене забобонів, які ми можемо бачити у Європі.

У мене немає точних цифр, але я також хотів би сказати, що існує дуже велика кількість спільних шлюбів.

Мені приємно сказати ще про одну річ. У минулому році через комплекс проблем, що були у Туреччині, зокрема на півдні країни (коли я кажу про південь, то маю на увазі район іраксько-сирійського кордону) постраждав туристичний бізнес у Туреччині. Звичайно, весь світ постраждав від тероризму, і туризм також від нього постраждав. Кількість туристів зменшилась. Зазвичай, вона доходила до 40 мільйонів. До нас менше стали приїздить, але єдиний виняток – це Україна. За минулий 2016 рік кількість туристів з України зросла на 48 відсотків. Це рекорд, і я дуже задоволений цим. Чому це так? Тому що українські туристи добре інформовані та реалістично мислячі люди. Вони знають Туреччину і почувають тут себе комфортно, як бажані гості. Звичайно, Туреччина пропонує гарний сервіс и чудові послуги за низькими цінами. Зазначу, що цей процес взаємний: і кількість турецьких туристів до України також збільшилася десь на 25 відсотків.

Коли ви говорили про шлюби, то як тут не згадати Роксолану?

Стосовно Роксолани, або як ми її називаємо, Хюрем-султан, це – історична особистість, яка ще більше зближує наші народи. Є ще одна українка, Хатідже-Турхан-султан, або Надя, це інша відома ваша землячка, яка була матір`ю султана. Ці жінки проявили свою силу, свою інтелігентність і свою здатність керувати при османському дворі.

Вдалось знайти декілька витворів мистецтва, на створення яких надихнула саме особистість Роксолани. Це було декілька опер та балетів, написаних українськими і деякими турецькими композиторами. Зараз ми готуємо музичний проект, який, сподіваємось, нам вдасться здійснити за допомогою українського міністерства культури.

Взагалі гасло нашого посольства таке: Більше України в Туреччині та більше Туреччини в Україні!

У цьому зв’язку, я хотів би відзначити професійну роботу Послів України у Туреччині, включаючи нового Посла пана Андрія Сибігу. Намагаємось збільшити свою присутність в культурі України. Наприклад, незабаром Посольство відкриє турецький Культурний Центр Юнуса Емре. Зараз ми шукаємо для Центру добрий будинок. Ми очікуємо, що він стане популярним, оскільки в Україні існує великий інтерес до турецької мови, турецької літератури та турецьких культури і мистецтва.

Ми також намагаємось підняти на поверхню нашу спільну культурну спадщину. Ще починаючи з Османських часів та кримських татар, ми були активними в цьому географічному регіоні, а не лише у Криму.

Ми маємо багато спільних рис. Ми маємо спільну історичну спадщину, якій вже багато століть, і нам треба більше піднімати її на поверхню. На Західній Україні, в Галичині, турецькі солдати з Османської імперії воювали під час Першої світової війни. Їх було направлено до Західній України, до Галичини на фронт. 8 000 з них загинуло. На Західній Україні знаходиться 6 дуже важливих для Туреччини кладовищ цих турецьких солдатів, і українці дуже добре за ними наглядають. Це те, що поєднує нас з історичної точки зору.

Чи підтримуються тісні культурні зв’язки потужною економічною співпрацею?

Хотів би привернути Вашу увагу до того, що населення Туреччини і України разом становить приблизно 120 млн чоловік – це багато. Але, на жаль, наша торгівля не пропорційна цьому. Вона не відповідає пропорціям потенціалу наших країн. Ми наблизилась до обсягу $ 8 млрд, це було в 2007-2008 роках. Після цього сталася міжнародна криза, потім криза в Україні… То ж, на жаль, у цьому році наша торгівля зменшилася. За рік навіть менше $ 4 млрд. А наша задекларована мета – спочатку довести цю цифру до 10, а потім до 20 мільярдів. Це реалістична і досяжна мета, і я вірю, що це можливо зробити. Але для цього, включаючи укладення Угоди про вільну торгівлю, нам треба працювати.

Є турецькі інвестори, котрі зверталися до мене за консультаціями – це бізнесмени, які питають: чи залишатися нам в Україні, чи виїжджати звідси? Чи приїжджати сюди? Деякі потенційні турецькі інвестори звертаються до мене щодо того, чи варто їм інвестувати в Україну. Я їх заохочую. Я особисто, як і уряд моєї країни – ми віримо у майбутнє України. Звичайно, є проблеми та ризики. Але ми радимо дивитись на можливості. Тому що зараз йде процес побудови нової держави. Процес просувається не настільки швидко, як нам усім хотілося б, але поступово все змінюється.

Про що перш за все питаються потенційні інвестори? Чого вони хочуть?

Хочуть дружнього правового клімату, чесної конкуренції. Ще одна важлива річ, якої вони очікують: щоб угода про вільну торгівлю з Україною, про яку ще тривають переговори, щоб вона нарешті була прийнята та підписана. Для них така угода стане знаком того, що Уряд Туреччини вірить в Україну. Переговори тривають, є ще декілька невирішених питань. Я сподіваюсь, що обидві сторони дійдуть згоди. Звісно, неможливо відразу підписати угоду з повною лібералізацією в усіх галузях. Ми маємо більше 30 угод про вільну торгівлю з іншими країнами. В усіх є такі сфери, які неможливо повністю лібералізувати. Але ми можемо розпочати зі скромної угоди, а потім поступово розширяти її.

У нашій двосторонній торгівлі Україна завжди мала перевагу – вона продавала до Туреччини більше, ніж купувала. Загальний баланс на користь України по відношенню до нас протягом останніх, приблизно, 15 років становить понад $ 30 млрд. Це добре. В цьому суть торгівлі. Якщо буде підписано угоду про вільну торгівлю, ця перевага України буде зростати. Але це не має значення, тому що сам поріг буде більшим: ми, можливо, будемо купувати більше, але ж ми також будемо більше й продавати. Важливо збільшити розмір пирога. Тож ми просимо наших українських друзів, щоб вони дивилися на питання ширше. З угодою про вільну торгівлю, на мою думку інвестиції в Україну значно зростуть.

На даний час, які найбільш успішні турецькі компанії працюють в Україні?

Стосовно компаній, які працюють в Україні: зареєстровано приблизно 500 україно-турецьких компаній. Не всі вони активно працюють, і не всі вони великі. Як посол я повинен підтримувати рівні стосунки зі всіма. Але є деякі успішні історії, якими я можу з гордістю поділитися з вами. Одна з таких успішних компаній – «Lifecell» – турецька компанія мобільного зв’язку. Ця компанія вже інвестувала в Україні більше, ніж півтора мільярда доларів. І вони можуть робити більше: я  знаю якість їхньої роботи у Туреччини. Вони доводять послуги до рівня міжнародних стандартів, якщо є прозорі умови і чесна конкуренція.

Також компанія, якою ми дуже пишаємось – «Turkish Airlines». Вона має бажання здійснювати ще більше авіарейсів, вона може з’єднувати Україну з усім іншим світом. Вони розглядають українські компанії не як конкурентів, а як потенційних партнерів. Це дуже глобалізована і дуже велика компанія. Вони не на тому рівні, щоб конкурувати, а на тому, щоб співпрацювати.

Турецька компанія, що також є історією успіху – будівельна компанія «Onur».

В минулому одна з  великих компаній, що працювала тут – «Doğuş» – вони ще намагаються вирішити тут старі проблеми, що залишилися з попередніх років, але мають бажання інвестувати в Україні.

Ми повинні збільшувати кількість успішних історій. Але говорячи реалістично, таких позитивних історій не так багато, як хотілося б.

На мою думку, Україна та Туреччина мають величезний потенціал. Ми можемо допомагати одне одному, тому що ми маємо взаєморозуміння. Є спільні структурні проблеми. Коли в нас у 2001 році була криза, нам довелось кардинально змінити нашу банківську та фінансову систему. Завдяки цьому успіху, вони зараз можуть протистояти міжнародним проблемам. Українське керівництво знає це та користується досвідом. Турецькі експерти допомагають Україні подолати деякі з її проблем.

Туреччині потрібна сильна і добре реформована Україна, що рухається у напрямку європейської інтеграції. Ми також сподіваємося, що проблеми, які зараз існують з Росією, будуть швидко вирішені згідно міжнародного права, зі збереженням територіальної цілісності України. Нам потрібно, щоб цей регіон продукував співпрацю, стабільність та мир. Щоб досягти цього, ми готові підтримувати Україну.